-
1 hitherward
adv1) сюди3) перен. з цього боку* * *= hitherwards; adv; іст.1) сюди2) (of) на цьому боці ( чого-небудь); по цей бік -
2 cis-
-
3 hither
1. adj1) ближчий, розташований ближче2) ближчий за часом2. advсюдиhither and thither — сюди й туди; туди й назад
come hither unto me — бібл. прийдіть до мене
* * *I a1) ближній, розташований ближчеII adv -
4 hitherwards
-
5 cis-
-
6 hitherward
-
7 бийах
цей бік, ця сторона ВН-У; о йах бийах туди-сюди ВН; бийахка по цей бік, у цей бік, сюди СБ, У; бийахта по цьому боці, тут СБ; бийахтан з цього боку, звідси СМ, У. -
8 мийане
тут, на цьому боці К; йене д'елир йазлар — ачылыр д'ӱльлер, мийане хурулмуш эда бӱльбӱльлер, сыра-сыра тизилир урум д'ӱзельлер знову надійде літо — розквітнуть квіти, розсядуться тут чудесні соловейки, вийдуть рядами урумські красуні К; пор. бийане. -
9 таба
в напрямку до СМ; бийахка таба цим краєм, по цьому боці СМ; йуртха / чыз (ы) ға таба К у бік двору, до двору. -
10 wrong
1. n1) неправда; злоright and wrong — правда і кривда; добро і зло
2) неправильність; помилковість; хибний погляд; несправедливість; образаto do wrong — помилятися; вдаватися до непорядних вчинків
to do wrong to smb. — бути несправедливим до когось, образити когось
3) юр. порушення законних прав; правопорушенняpublic wrongs — порушення державних (громадських) прав та інтересів
4) розм. інформаторto be in the wrong — помилятися; бути винуватим
the dead are always wrong — присл. мертві завжди винуваті; на мертвих усе можна звалити
2. adj1) неправильний; помилковий; фальшивий; непідходящий, непідхожий; не той, що потрібенwrong note — муз. фальшива нота
you are doing it in the wrong way — ви робите це не так, як треба
at the wrong time — у непідхожий час; не в призначений час
to get the wrong number — не туди потрапити, неправильно набрати номер телефону
sorry, wrong number! — вибачте, ви не туди потрапили; вибачте, я не туди потрапив
you are wrong — ви помиляєтесь, ви неправі, ви не маєте рації
I can prove you wrong — я можу довести, що би помиляєтесь
to drive on the wrong side — їхати не по тому боці вулиці; їхати по лівому боці (по правому боці — в Англії)
2) юр. несправедливий3) порочний; грішний; зіпсований; поганий4) розм. що стався, що трапився (особл. про погане)5) несправнийthere is something wrong with me — мені нездоровиться, я нездужаю
wrong in the head — розм. придуркуватий, пришелепуватий
6) розм. ненадійний; нечесний; злочинний7) розм. зрадницький8) лівий; виворітний9) друк. чужий (про шрифт)wrong side up — догори дном, перевертом
to be born on the wrong side of the tracks — амер. народитися в бідній сім'ї
to get off on the wrong foot — невдало розпочати; справити погане враження
what's wrong with it? — чим це погано?, чому це не підходить?
3. adv1) неправильно, невірно, помилково, не так; недоречноdon't get me wrong — розм. зрозумійте мене правильно
you led me wrong — ви ввели мене в оману; ви дали мені неправильну вказівку
you've got it wrong — ви не так зрозуміли; ви прорахувалися
2) порочно, несправедливо; поганоyou are treating him all wrong — у вас несправедливий підхід до нього; ви погано до нього ставитеся
everything went wrong — усе вийшло не так, як гадалося
to get smb. in wrong — підвести когось, поставити когось під удар
4. v2) шкодити; завдавати лиха; ображати3) ганьбити, безчестити; зводити наклеп4) спокусити, розбестити; збезчестити (жінку)* * *I n1) шкода; зло; образаright and wrong — добро, зло
2) неправда; неправильність; помилковість3) несправедливість; неправомірність; невиправданість; юp. правопорушення, деліктpublic wrongs — порушення державних або громадських прав та інтересів
the king can do no wrong — юp. король не несе відповідальність ( за політику кабінету при конституційній монархії)
to be in the wrong — бути неправим, помилятися; бути винним
to acknowledge oneself in the wrong — визнати свою помилку /провину/
the dead are always wrong — пpиcл. мертві завжди винні; на мертвих все можна звалити
to do wrong to smb — бути несправедливим до кого-н., образити кого-н.; неправильно судити про кого-н.
to suffer wrong — терпіти образу /несправедливість/
II ato labour under a sense of wrong — діяти під впливом образи; вважати себе ображеним
1) неправильний, невірний, помилковий; хибнийwrong note — мyз. фальшива нота
a wrong move — невірний крок; невдалий /помилковий/ хід ( в шахах)
to put smb on the wrong track — пустити кого-н. по хибному сліду
to be on the wrong track /scen — ц йти по хибному сліду
to be wrong — помилятися; бути неправим в чому-н.
that's just where you are wrong — як раз в цьому, полягає ваша помилка
2) непідходящий, невідповідний; не той, що потрібноto take the wrong turning — повернути не туди, куди потрібно
sorry, wrong number! — ви не туди попали!; вибачте, я не туди попав!
you've been given the wrong number /connection/ — вас неправильно з'єднали
you're doing it in the wrong way — ви робите це не так, як потрібно
at the wrong time — в невдалий час; не у визначений час
3) недоречний4) дурний; порочний, аморальний; неетичнийhe thought war was wrong — він вважав війну злом; несправедливий; невиправданий
wrong act — юp. неправомірна дія
what's wrong with you — є що з вамиє; що у вас трапилосяє
I hope there is nothing wrong — сподіваюсь, нічого не трапилося
wrong in the head — психічно неврівноважений; несправний
this watch goes two minutes wrong either way — годинник то відстає, то спішить на дві хвилини
6) лівий, виворітний ( про сторону)7) пoлiгp. чужий ( про шрифт)wrong fount — "чужий" ( вказівка в коректурі)
to be born on the wrong side of the tracks — народитися в бідній сім'ї; вийти з низів
to be on smb 's wrong side — не користуватися чиєю-н. прихильністю
to get off on the wrong foot — невдало почати; справити погане враження
what's wrong with it — є чим це поганоє, чому це не підходитьє; чому б ні...
III advwhat's wrong with a cup of tea — є чому б не випити чашку чаює; що ж тут такогоє
1) неправильно, невірно, помилковоto answer wrong — відповісти неправильно /невірно/
you've got it wrong — ви прорахувалися; ви неправильно /не так/ зрозуміли
2) негоже; неналежноembarrassment made him act wrong — від зніяковілості він робив не те, що слід
3) дурно, погано; несправедливоv
to go wrong — збитися зі шляху ( істинного)a girl who has gone wrong — дівчина, що збилася зі шляху; провалитися; не вийти
all our plans went wrong — всі наші задуми провалилися; вийти з ладу; почати працювати з перебоями ( про механізм); зіпсуватися
to get in wrong with smb — потрапити до кого-н. в немилість
IV vto get smb in wrong — підвести кого-н., підставити кого-н. під удар, підставити кого-н.
1) бути несправедливим (до кого-н.); приписувати дурні помисли (кому-н.); he wronged me when he said I was envious він безпідставно звинуватив мене в заздрощах2) шкодити, заподіювати зло; ображати3) ганьбити, безчестити; забезпечити ( жінку); спокусити4) (of) віднімати; позбавляти (обманом, силою) -
11 принцип єдності мислення і буття
ПРИНЦИП ЄДНОСТІ МИСЛЕННЯ І БУТТЯ - один з основних принципів філософії, оскільки мислення і буття - найбільш загальні протилежності, які існують у світі. Має декілька аспектів. 1) Генетична єдність мислення і буття є проблемою, на яку існують різні відповіді. Матеріалізм вважає буття первинним, мислення - вторинним за походженням, ідеалізм - навпаки, буття виводить з мислення, ідеї тощо. Третя точка зору полягає в тому, що обидва існують завжди і розвиваються одночасно як одне ціле. Такою є точка зору Шеллінга, Шардена та ін. 2) Гносеологічний аспект принципу полягає у пізнаваності буття за допомогою мислення. їй протистоїть агностицизм і скептицизм. Мислення і буття знаходяться нібито в різних місцях: перше в нас, друге поза нами (нашим мисленням і свідомістю взагалі). Але при такій їх розбіжності різні мислителі по-різному оцінюють можливості людського мислення. Підставою для агностицизму і скептицизму є положення, висунуте Декартом і розвинуте Кантом: за допомогою одного мислення, без почуттів, неможливо довести буття будь-якої речі чи істоти. 3) Протистояння мислення і буття - це прояв протистояння людини навколишньому світові: вона підноситься над ним, відноситься до нього іззовні, бо не визнає безпосередньо існуючого, а змінює його і створює нову дійсність. Людина внаслідок цього не помічає, що її мислення є серцевиною світу, бо воно є внутрішнім у людині, а сама вона є внутрішнім у природі, її концентрація і ядро - мікрокосм М. ислення таким чином і зовнішнє щодо природи і внутрішнє в ній. Із зовнішнім буттям мислення пов'язане опосередковано, через органи почуття; з внутрішнім буттям, властивістю якого воно є, - безпосередньо: воно "розлите" по ньому. Тому зміст дійсності може входити в нього і ззовні і з середини. Проявом останнього є апріорне в нашому мисленні, вроджені зародки категоріальних та інших форм, які виявила генетична психологія і які розвиваються під впливом діяльності і спілкування. 4) Близькою до цієї точки зору була позиція Гегеля. Тотожність мислення і буття - принцип його логіки - означає, що мислення знаходиться в середині, в серцевині буття і тому існує у подвійному вигляді: як усвідомлене в людині і несвідоме в навколишньому світі. Сама єдність при цьому теж має два значення: оскільки людське мислення вбирає властивості зовнішнього світу, ідеалізує і узагальнює їх, виникає єдність мислення і буття на боці мислення, в самому мисленні. Оскільки ж визнається його існування поза людиною, воно тотожне буттю на боці останнього. В процесі пізнання така тотожність є не статичним фактом, а поступовим збігом суб'єктивного мислення і змісту буття: послідовність категорій спрямована від абстрактних і поверхових до більш конкретних і глибоких, в своїй сукупності вичерпує категоріальні визначеності світу і переводить їх у систему форм мислення (див. діалектична логіка).М. БулатовФілософський енциклопедичний словник > принцип єдності мислення і буття
-
12 лежать
1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].* * *лежа́ти\лежать на боку́ (на печи́) — перен. виле́жуватися, ледарюва́ти, байдикува́ти, ба́йди (ба́йдики) би́ти
-
13 оставаться
остаться (з)оставатися, (з)остатися, лишатися, лишитися, залишатися, залишитися, (о многих) позоставатися, позалишатися. Все уехали, я -тался один - усі поїхали, я сам зостався. Это -лось у меня в памяти - це впало мені в пам'ятку, це далося мені в помку (в помки). Не -талось и следа - і сліду не стало (не зосталося, не лишилося). - ётся счётом - ліком (з)остається. [Усе сім'я з конопель визбирали горобці - ліком осталось]. -ться на лето, на зиму - залітувати, зазимувати. -ться на веки, навсегда кем, чем, где - на вік зостатися ким, чим, завікувати де. [Не вернуся в свій край, тут завікую]. -ться на праздник -засвяткувати. -ться на праздник недоделанным - засвяткуватися. [В пилипівку під Варвару пір'я драла, щоб не засвяткувало (Конис.)]. -ться в живых - зостатися живим, позоставатися (позалишатися) живими, вижити, (о многих) повиживати. После него -лись жена и дети - він покинув жінку і дітей. Победа -талась за нами - перемога була наша, перемога належала нам. Это -нется на вашей совести - це зостанеться на вашій совісті (на вашому сумлінню). Мне только и -таётся, что…, мне ничего больше не -валось, как… - тільки й лишається мені, що…, нічого иншого не лишалося мені, як…, нічого иншого не мав я робити, як… Что -валось делать в подобном случае? - що мав я робити в такому разі? -ётся знать… - лишається знати… -ться кому должным - завинити кому, заборгувати кому. За вами -таётся десять рублей - за вами лишається десять карбованців, за вами зайшлося десять карбованців. -ться неоплаченным (о долге, подати) - зависати зависнути, зайтися. [Борг зависа на мені. Спішать оддати, щоб не зайшлося]. Он в долгу не -нется, отомстит - він свого не подарує (не попустить), помститься. -немтесь при этом - покладім на цьому край. -ваться, -таться при своём мнении - держатися, додержувати своєї думки, обстоювати свою думку, не відмінити своєї думки, стати на своєму. -ваться верным кому - додержувати вірности кому. Он -ётся всё в одном положении - він пробуває все в тому самому стані. До станции -талось десять вёрст - до станції лишилося десять верстов. Он -тался очень недоволен этим - він був дуже з цього незадоволений. -ться в накладе - утратити. Не -ться в накладе - утрати (шкоди) не мати. -ться в дураках (на бобах, с носом) - пошитися в дурні, опинитися в дурнях, облизня піймати (з'їсти), вхопити ометиці, вхопити шилом патоки, маком сісти, дзьобом сісти. -ться в стороне, непричастным - зостатися у боці, в боку, виметним бути. -ться безнаказанным для кого - минутися безкарно кому. -ться без последствий - не мати наслідків, (шутл.) присохнути, присхнути. -ться в тайне - утаїтися. -ться в одной рубашке - звестися ні на що (на нівець), перевестися на злидні. -ться без обработки (о земле) - залагати, облягати, облогом лежати, вакувати. -ться на второй год в том же классе - попасати, попас бити. [У кожному класі попасав. Був-би він попас (Свидн.)]. -ться неподвижным (от страха) - прикипіти на місці (до землі), застигнути. -ться позади всех - пасти задніх (задню, задньої). -ться за штатом - залишитися по-за штатом. -ться без упряжных животных - спішити. [Мирон зовсім спішив, послідню парку воликів виведено (Квіт.)]. Вперёд не вылезай и сзади не -вайся - поперед не виривайся і ззаду не лишайся. Счастливо -ться - зоставайтесь (бувайте) здорові, щасливі.* * *несов.; сов. - ост`атьсязалиша́тися, залиши́тися, лиша́тися, лиши́тися, зостава́тися, зоста́тися, полиша́тися, полиши́тися; остава́тися, оста́тися, облиша́тися, обли́шитися
См. также в других словарях:
хрест — 1. Знак, орнаментальний мотив, що в сиву давнину з явився у зв язку з солярним культом. Розташований в колі являвся космогонічним символом чотирьох пір року, чотирьох начал Всесвіту (додатково див. Атлантиди хрест , Венери круг , гаммадіон).… … Архітектура і монументальне мистецтво